Раніше в рамках цього блогу я ще не розглядав телефони марки Panasonic, тому доведеться виправити цю помилку. Про історію компанії розповім якось іншим разом, а зараз звернемо увагу на нашого героя.
Отже давайте подивимося на мобільний телефон з жіночого погляду – аби був яскравий, красивий та невеликий 🙂 Всім цим характеристикам відповідає цей Panasonic EB-G50 2004 року. Спадкоємець попередньої моделі G55 2002 року – тепер він має кольоровий екран на 4096 кольорів. Насправді це OEM-модель китайської компанії Quanta, що заснована на напрацюваннях для моделі Siemens, що так і не побачила світ, тому будь-хто з поціновувачів побачить в меню знайомі елементи цього німецького виробника.
Телефон мікроскопічний, і мені незрозуміло, як дама з манікюром середнього розміру могла з ним впоратись – тут вельми незручна клавіатура. Особисто мені вона дуже не сподобалась, телефон викликає дратівливі емоції.
У моєму екземплярі нерідний акумулятор іншого кольору, що псує загальне враження про телефон. Дещо згладжує враження те, що телефон дуже гучний, а поліфонія звучить приємно. В телефоні вже є Java, проте ніяких комунікацій типу IR-порту телефон не має – завантаження можливе лише шляхом вбудованого браузеру.
Телефон свого часу безумовно дозволяв виділятись у натовпі його власнику, проте моменти з клавіатурою перекреслюють усю зручність щоденного користування ним.
Тим часом є варіанти не тільки в червоному кольорі корпусу, а й у сріблястому або синьому, що тоді дозволяло використовувати Panasonic і чоловікам.