a private collection from Ukraine
Шановні підписники!
В моїй Україні йде війна, і як би ми не сподівались – швидко вона не скінчується. Тому наразі немає бажання щось писати. Отже вибачаюсь за відсутність нових публікацій. Віримо у перемогу наших Збройних Сил, і як можемо – підтримуємо їх. Робіть благодійні внески у фонд “Повернись живим” – і наближайте омріяну перемогу: https://savelife.in.ua/donate/#donate-army-card-monthly
А огляд цього чудового (і одного з найбільш бажаних мною) телефонів – Nokia 9000 Communicator – сподіваюсь напишу згодом. Тут є про що писати – він неймовірний і неповторний! 🙂
Dear subscribers!
There is a war going on in my Ukraine, and no matter how much we hope, it will not end quickly. Therefore, there is no desire to write anything at the moment. So, I apologize for the lack of new publications. We believe in the victory of Armed Forces of Ukraine, and we support them as much as we can. Make charitable contributions to the “Come Back Alive” fund – and bring your dream victory closer: https://savelife.in.ua/en/donate-en/
I hope to write soon a review of this wonderful (and one of my most desired) phones – Nokia 9000 Communicator. There is a lot to write about here – it is incredible and unique! 🙂
More photos – https://instagram.com/rareppua
Раніше в рамках цього блогу я ще не розглядав телефони марки Panasonic, тому доведеться виправити цю помилку. Про історію компанії розповім якось іншим разом, а зараз звернемо увагу на нашого героя.
Отже давайте подивимося на мобільний телефон з жіночого погляду – аби був яскравий, красивий та невеликий 🙂 Всім цим характеристикам відповідає цей Panasonic EB-G50 2004 року. Спадкоємець попередньої моделі G55 2002 року – тепер він має кольоровий екран на 4096 кольорів. Насправді це OEM-модель китайської компанії Quanta, що заснована на напрацюваннях для моделі Siemens, що так і не побачила світ, тому будь-хто з поціновувачів побачить в меню знайомі елементи цього німецького виробника.
Телефон мікроскопічний, і мені незрозуміло, як дама з манікюром середнього розміру могла з ним впоратись – тут вельми незручна клавіатура. Особисто мені вона дуже не сподобалась, телефон викликає дратівливі емоції.
У моєму екземплярі нерідний акумулятор іншого кольору, що псує загальне враження про телефон. Дещо згладжує враження те, що телефон дуже гучний, а поліфонія звучить приємно. В телефоні вже є Java, проте ніяких комунікацій типу IR-порту телефон не має – завантаження можливе лише шляхом вбудованого браузеру.
Телефон свого часу безумовно дозволяв виділятись у натовпі його власнику, проте моменти з клавіатурою перекреслюють усю зручність щоденного користування ним.
Тим часом є варіанти не тільки в червоному кольорі корпусу, а й у сріблястому або синьому, що тоді дозволяло використовувати Panasonic і чоловікам.
Американську компанію VOXX International було засновано в 1960 році як Audiovox зі штаб-квартирою у Нью-Йорку. До 1982 Audiovox була однією з трьох провідних компаній в індустрії автомобільного звуку на замовлення, продаючи радіоприймачі та звукові системи автодилерам та в роздріб.
Мобільні телефони в асортимент продукції були додані через 2 роки, у 1984-му. В мережі відома позиця, що компанія ніколи не виробляла телефони під своєю маркою, а робила з Pantech & Curitel, Toshiba і HTC. Почасти це так, проте покопавши трохи глибше, будь-який читач знайде багато телефонів цієї марки для стандартів AMPS/CDMA/GSM у часовому проміжку 1990х-2005 рр.
Засновником компанії є Джон Дж. Шалам, син єгипетського текстильного торговця, який емігрував до США в 1948 році. При ньому компанія створила одну з перших у світі автозвукових систем, а згодом піднялася до статусу основного гравця в стільниковій індустрії та набула лідируючого становища в сфері споживчої електроніки. Шалам зіграв значну роль у низці злиттів та поглинань, що супроводжували історію розвитку Audiovox.
Спочатку Audiovox була орієнтована на автомобільну аудіоапаратуру, сигналізації та системи віддаленого керування двигуном. Вона й до цих пір працює в якості постачальника оригінального обладнання (OEM) для найбільших виробників автомобілів – Toyota, Porsche, Audi, Volkswagen, Peugeot, BMW, Nissan та ін.
Audiovox стала публічною корпорацією у 1987 зібравши $37,62 млн за рахунок продажу 1/6 частини своїх акцій. Хоча на той час компанія продавала мобільні телефони всього 3 роки, 1987 року на них припадало майже 50% її доходу.
У 1989-1991 рр. Audiovox мали йти на підйом, але період рецесії в американській економіці призвів до збитків.
До 1997 компанія відставала від Ericsson Inc. та Nokia Inc., хоч і зберегла за собою 11% ринку мобільних телефонів. На цей час телефони становили вже 70% продажів компанії. Щоб не відставати від конкурентів, Audiovox знизила ціни, і це призвело до чистого збитку в 1995-1996 рр. після рекордного чистого прибутку в розмірі $26 млн в 1994 р.
Протягом 1998-99 рр. стільникова індустрія переходила від аналогових до цифрових телефонів – CDMA, TDMA, GSM. Audiovox випустила цифровий CDMA-телефон у 1998 та моделі TDMA та GSM – у 1999 роках. У 1999-му цифрові продажі у всьому світі вперше перевищили аналогові продажі. Реалізація телефонів марки у світі у відсотках від загального обсягу продажів впала з 20% у 1996 до 13% у 1998 частково через те, що компанія не мала конкурентоспроможної моделі GSM для Європи. У 1999 році компанія перемістилася з 5 на 3 місце серед постачальників мобільних телефонів у Північній Америці.
Підсумком цієї мобільної історії стало придбання мобільного підрозділу Audiovox у 2004 році китайською телеком-компанією UTStarcom.
З 2011 року корпорація Audiovox має назву VOXX International.
Фото до цього огляду – мобільний телефон стандарту CDMA Audiovox CDM-100VW. Точної інформації про нього в мережі знайти не вдалося. Імовірна дата випуску – 1999 р. Телефон потрапив до мене з Одеси – на даний момент це останній оплот зв’язку стандарту CDMA в Україні.
Для 1999 девайс напевне виділяється лише одним – власним невеликим розміром. В іншому все тут досить прадавнє для цього року – починаючи з чорно-білого екрану і закінчуючи антеною, хоча я б відзначив відмінну якість пластику та цікаву підставку.
Раніше я розповідав про стандарт NMT і пояснював, що закрився він насамперед через свою невелику ємність (кількість одночасно зареєстрованих абонентів). Сьогодні ж обговоримо підстандарт стандарту CDMA – CDMA-450.
Поява стандарту CDMA-450 (а точніше – IMT-MC-450) стала відповіддю на потребу в цифровізації аналогових мереж стільникового зв’язку, що працювали в різних країнах в діапазоні 450 МГц. Робота на низьких частотах (порівняно з діапазонами 900, 1800/1900 та 2100 МГц) мала б забезпечувати значно більший радіус дії базових станцій. І найголовніше – це можливість поступового руху в напрямку до 3G.
Варто відзначити український досвід роботи в даному стандарті компанії МТС (пізніше – Vodafone). Комерційний запуск доступу до Інтернету за технологією CDMA-450 Rev.A відбувся у жовтні 2007 року. Українською специфікою була повна відсутність передачі голосу у послузі “МТС-Коннект”: телефони були непотрібними, абоненти використовували модеми. Ринок розвивався мляво, послугою користувалися кілька тисяч абонентів Інтернету. У квітні 2018 року стався ребрендинг МТС на Vodafone, і вже до кінця червня 2018 року мережа CDMA-450 на 600 базових станцій була повністю закрита як неприбуткова та безперспективна.
Слід зазначити, що процес подібної відмови тоді був загальною тенденцією. У 2013 році цей діапазон закрив Cosmote у Румунії, у квітні 2017 – Orange у Польщі, у червні 2019 – O2 у Чехії. Далі на частоті 450 МГц найчастіше розгорталася мережа LTE.
Виробництво обладнання (в першу чергу – базових станцій) для цього стандарту розпочинала компанія Huawei. Мобільні телефони випускали Hyindai, Huawei, Synertec, Curitel, Pantech, Daewoo, LG, AnyDATA та Ubiquam. Як правило, це були звичайні дзвонилки, однак був присутній один смартфон на Windows Mobile 6.1.
Корейська компанія Ubiquam у 2010 році випустила мобільний телефон Ubiquam U900, на який ми подивимось у цьому огляді. Він збудований на новому тоді чіпі Qualcomm QSC1100, завдяки якому збільшився час автономної роботи телефону. Найцікавіше в цьому пристрої – оригінальний унікальний дизайн. Клавіатура прихована під дзеркальним покриттям, і при першому знайомстві навіть незрозуміло, як він вмикається. Тонкий, маленький і легкий, з невеликою батареєю, ззаду у верхній частині виступає антена. Пластик корпусу не дуже міцний, нагадує дешевий китайський калькулятор.
Телефон випускався у двох кольорових гаммах – сірий із сріблястим та чорний із золотистим. Після включення LED-підсвічування механічних клавіш робить роботу з телефоном досить зручним. Параметри дисплея – TFT 128×128 262к відтінків, 5 рядків тексту. В плані загального функціоналу телефон не становить значного інтересу – 500 контактів, 100 смс, 6 профілів, 8 картинок-заставок, 10 будильників, календар, блокнот, калькулятор, секундомір, конвертер, світовий час, автоблокування клавіатури.
Більше фото – у Інстаграм
Раніше я вже оглядав іншу модель Telit і трохи розповідав про цю марку, отже не буду повторюватись. Цього разу розглядатимемо маленький, синенький, вигнутий телефон 1999 року випуску – Telit GM410.
У мене вже 3 телефони цієї марки, отже хочу відмитити, що у виробника немає певного фірмового стилю. Всі ці 3 телефони не схожі один на одний. Цей мені чомусь нагадав Hagenuk, Sony CMD C1 та Nokia 90-х років одночасно. Однак у цього мобільника є кліпса на задній кришці, яка дозволяє фіксувати його положення скажімо у нагрудному кармані сорочки. Це смішно, але коли я купував цей телефон і дивився на його фото на аукціоні, спочатку подумав, що ця кліпса є відкидною антеною 🙂
Телефон має мікроскопічну батарею на 600 мАч, яка геть мертва, тому фото у ввімкненому стані я взяв з пошуку Google.
До речі – як вам колір цього красеня? Пишіть коментарі під цим дописом.
ВАЖЛИВО!!!
Вже весь світ знає, що наразі Україна потерпає від російської військової агресії, щодня вмирають сотні людей. Аби припинити війну, кожна людина у світі може надати фінансову допомогу благодійному фонду “Повернись живим” – і цим зробити ближчою перемогу добра над злом.
Посилання на сторінку фонду
Більше фото – в Instagram
Использовать металл в оформлении корпуса начали давно. Пример – Motorola V60i 2002 года, которая является переработанной версией V60, которая в свою очередь – наследник V66. Сменные панели могут слегка украсить и персонализировать переднюю часть телефона.
Кроме изменений в материале корпуса и оформлении якобы кардинально изменено меню. Да, субъективно оно удобнее чем меню скажем в V50, но все равно тут куча пунктов. Пример: чтобы найти переключение языка интерфейса, нужно зайти в меню, 15 раз нажать “вниз”, войти в настройки, далее снова 5 раз вниз в “другие настройки”, далее 1 раз вниз в “начальные настройки” – и уже здесь выбрать нужный пункт. Меня всегда пугали подобные “заморочки” интерфейса Motorola, поэтому в те годы я предпочитал именно Nokia 🙂
Между тем телефон раскладного форм-фактора весьма удобен как звонилка: открыл – ответил, закрыл – закончил разговор, нажал боковую клавишу громкости – выключил звук. Узкий однострочный дисплей на передней панели позволяет “подсмотреть”, кто звонит, и отреагировать на звонок, не открывая телефон. Кроме клавиш громкости чуть ниже сбоку есть смарт-клавиша, вызывающая журнал звонков, по которому можно передвигаться клавишами громкости, а выбор осуществлять все той же смарт-клавишей.
Этот двустандартный телефон GSM 900/1800 обладает телефонной книжкой на 1000 записей, поддерживает EMS 4.0 (прием рингтонов и графических открыток) и позволяет работать с email (но ограниченно – разрешаются лишь короткие письма длиной обычной sms). В телефоне появилась Java – под нее отведен целый один мегабайт! Предустановлено несколько игр. Телефон может проигрывать mp3, для чего нужен специальный подключаемый аксессуар (у меня его нет).
Производитель предлагает возможность подключиться через кабель к компьютеру для синхронизации телефонной книги, что согласитесь было весьма удобно в 2002 году. Если помните – в те времена в ходу были электронные записные книжки Casio просто потому, что в телефонах была ограниченная память для записи контактов.
В целом телефон создает довольно приятное впечатление законченного премиум-устройства, но чуть разочаровывает люфт верхней части в открытом положении. Это незаметная деталь, не очень портящая впечатление о замечательном легендарном устройстве:)
P.S. Кстати была выпущена ограниченная версия этого телефона в сотрудничестве с Harley Davidson с гравировкой логотипа компании на передней части телефона.
The use of metal in the design of the body began a long time ago. An example is the 2002 Motorola V60i, which is a redesigned version of the V60, which in turn is the successor to the V66. Changeable panels can slightly decorate and personalize the front of the phone.
In addition to changes in the body material and design, the menu has been radically changed. Yes, subjectively it is more convenient than the menu, say in the V50, but still there are a lot of items. Example: to find the interface language switch, you need to go to the menu, press “down” 15 times, enter the settings, then again 5 times down to “other settings”, then 1 time down to “initial settings” – and select the desired one here paragraph. I was always afraid of such “troubles” of the Motorola interface, so in those years I preferred Nokia 🙂
Meanwhile, the folding form factor phone is very convenient as a dialer: opened – answered, closed – ended the conversation, pressed the side volume key – turned off the sound. The narrow one-line display on the front panel allows you to “peep” who is calling and respond to the call without opening the phone. In addition to the volume keys, a little lower on the side there is a smart key that calls the call log, which you can navigate with the volume keys, and make the selection with the same smart key.
This dual-standard GSM 900/1800 phone has a phone book for 1000 entries, supports EMS 4.0 (receiving ringtones and graphic postcards) and allows you to work with email (but in a limited way – only short letters of the length of a regular sms are allowed). Java appeared in the phone – a whole one megabyte is allocated for it! Several games are preinstalled. The phone can play mp3, which requires a special plug-in accessory (I don’t have one).
The manufacturer offers the ability to connect via cable to a computer to synchronize the phone book, which, you see, was very convenient in 2002. If you remember – in those days Casio electronic notebooks were in use simply because the phones had limited memory for recording contacts.
In general, the phone creates a rather pleasant impression of a finished premium device, but the play of the upper part in the open position is a little disappointing. This is an inconspicuous detail that does not really spoil the impression of a wonderful legendary device 🙂
P.S. By the way, a limited version of this phone was released in collaboration with Harley Davidson with the company’s logo engraved on the front of the phone.
Смотрите эти и другие фото в Instagram
Telegram-канал проекта
Вместе с прогрессом Интернета уходит в небытие и устаревающая информация. Например еще каких-то 15 лет назад людей объединяли SonyEricsson-клубы или группы поклонников мобильников Siemens. А сейчас все это – уже история, и становится сложно найти старые программы и прошивки, а также запустить их на современном компьютерном “железе”.
Такая же история и с Dancall HP2611 – GSM-телефоне, о котором информации найдено совсем мало.
Продавался он примерно в 1997 году в сети европейского мобильного оператора Orange. Уверен, что подобный тяжелый качественный кирпичик выглядел солидно в те годы в руке бизнесмена средней руки. Скорее всего телефон имеет операторский лок, поэтому я даже не собирался его включать 🙂 Говорят о трехстрочном дисплее, поддержке SMS и таймере звонков, и скорее всего все именно так – лет 10 назад я уже обладал таким телефоном в рабочем состоянии.
В сети сохранилось мало информации, но абсолютно ясно, что компания Dancall Telecom – датская, и это – один из первых ее телефонов в стандарте GSM. Dancall была куплена в начале 90-х компьютерным гигантом Amstrad и по иронии судьбы как раз в 1997 году Amstrad была ликвидирована.
Along with the progress of the Internet, obsolete information also disappears. For example, some 15 years ago, people were united by SonyEricsson clubs or groups of Siemens mobile phone fans. And now all this is already history, and it becomes difficult to find old programs and firmware, as well as run them on modern computer hardware.
The same story is with Dancall HP2611 – a GSM phone, about which very little information was found.
It was sold around 1997 in the network of the European mobile operator Orange. I am sure that such a heavy, high-quality brick looked solid in those years in the hand of an average businessman. Most likely, the phone has an operator lock, so I didn’t even intend to turn it on 🙂 They talk about a three-line display, SMS support and a call timer, and most likely everything is exactly like that – 10 years ago I already had such a phone in working condition.
Little information has been preserved on the network, but it is absolutely clear that Dancall Telecom is a Danish company, and this is one of its first phones in the GSM standard. Dancall was bought in the early 90s by the computer giant Amstrad and, ironically, just in 1997, Amstrad was liquidated.
03.01.1996 был выпущен Motorola StarTAC – самый массовый телефон с флип-крышкой, скрывающей и экран, и крышку одновременно. B 1989 года рынок был покорен Motorola MicroTAC, у которого не экран, а лишь клавиатура прикрывались откидной крышкой.
09.09.1996 был анонсирован ответ Motorola от компании Nokia – Nokia 8110, который обладал слайд-крышкой, сдвигавшейся вниз и открывавшей цифровые клавиши.
И почти в это же время, в 1998 году, компания Samsung уже начала свое стремительное восхождение в топ производителей мобильных телефонов.
В данном случае у нас в обзоре Samsung SGH-500 (не путать с SGH-D500!) – GSM-телефон с откидным флипом. Данный экземпляр продавался в Германии, о чем свидетельствует оригинальная заставка. Аккумулятор спустя годы пришел в негодность, мне пришлось его перепаковать доступным элементом, что позволило кратковременно включить телефон. Странным мне показались 2 обстоятельства: телефон не видит обычные 3G/4G-sim-карты, запустить удалось лишь со старой sim-картой повышенного вольтажа, которую я использовал как единственную рабочую карту в моем Motorola International 1000. И по иронии судьбы именно в этом телефоне эта карта нашла свою смерть – перестала видеться любыми телефонами и регистрироваться в сети 🙂 Все-таки 17 лет – довольно большой срок для эксплуатации sim-карты, имеющей по слухам ограниченный счетчик запусков.
Но вернемся к нашему телефону. Данная модель выпускалась в черном и серебристом корпусах, в данном случае у нас в обзоре первый вариант. Телефон небольшой, приятно лежит в руке и обладает отличным качеством пластика. Субъективно он сделан крепче вышеупомянутых Startac и 8110, которые у меня в руках обычно рассыпаются из-за своего возраста 🙂 Телефон с обычной для тех лет зеленой подсветкой и небольшим 4-строчным дисплеем. Приятно, что поддерживается кириллица – телефон был ориентирован на более широкий рынок, чем просто Европа и Америка. Зарядное устройство специфично, к сожалению у меня такого нет. При наличии исправного телефона и зарядного устройства я пожалуй несколько дней походил бы с этим телефоном в качестве второго – он оставляет приятное впечатление о себе 🙂
03 Jan 1996 Motorola StarTAC was released – the most popular phone with a flip cover that hides both the screen and the cover at the same time. Since 1989, the market was conquered by the Motorola MicroTAC, which did not have a screen, but only a keyboard, covered with a hinged lid.
On 09 Sep 1996, Motorola’s response from Nokia was announced – Nokia 8110, which had a slide cover that moved down and opened the number keys.
And almost at the same time, in 1998, Samsung has already begun its rapid ascent to the top mobile phone manufacturers.
In this case, in our review, we have Samsung SGH-500 (not to be confused with SGH-D500!) – a GSM phone with a folding flip. This copy was sold in Germany, as evidenced by the original splash screen. The battery became unusable years later, I had to repack it with an accessible element, which allowed me to turn on the phone for a short time. 2 circumstances seemed strange to me: the phone does not see regular 3G / 4G-sim cards, it was possible to start it only with an old high-voltage sim card, which I used as the only working card in my Motorola International 1000. And, ironically, it was in this phone this card found its death – it ceased to be seen by any phones and registered on the network 🙂 Still, 17 years is a rather long period for the operation of a sim card, which is rumored to have a limited launch counter.
But back to our phone. This model was produced in black and silver cases, in this case we have the first option in the review. The phone is small, pleasantly lies in the hand and has an excellent quality of plastic. Subjectively, it is made stronger than the aforementioned Startac and 8110, which usually crumble in my hands due to their age 🙂 A phone with the usual green backlight for those years and a small 4-line display. It’s nice that Cyrillic is supported – the phone was aimed at a wider market than just Europe and America. The charger is specific, unfortunately I don’t have one. If I had a working phone and a charger, I would probably use this phone as a second phone for several days – it leaves a good impression of myself 🙂
Смотрите эти и другие фото в Instagram
Telegram-канал проекта
Ранее в статье о Motorola International 1000 я уже упоминал о марке Orbitel – модель Orbitel 901 стала первым сертифицированным серийным телефоном стандарта GSM, который опередил Nokia, Ericsson и Motorola. И кстати недавно в таблоидах прозвучала новость о том, что первое SMS-сообщение “Merry Christmas”, полученное на такой Orbitel 901 в декабре 1992 года, продали на аукционе в виде NTF-токена за $170000.
Сегодня “пощупаем” другую модель, чуть новее – Orbitel 905 (год выпуска – 1995), версия с усиленным аккумулятором.
Orbitel была подобна Ericsson в миниатюре – производила как телефоны, так и базовые станции. Компания рано начала с цифрового радио, и очень далеко опередила развитие GSM, поэтому знающие люди говорили тогда, что Ericsson купил ее, чтобы обеспечить основу для своих собственных разработок, которые потерпели неудачу.
Модель Orbitel 905 была революционной – это первое в мире устройство с интегрированой поддержкой мобильной передачи данных. Ранее пользователям требовалось подключать свой мобильный телефон через PCMCIA-карту для обеспечения передачи данных и факсимильной связи. Теперь же вместо карты PCMCIA у 905 был кабель, которым необходимо было напрямую соединить телефон и портативный компьютер через разъем RS232.
В апреле 1996 г. компания Ericsson (которая уже владела 50% доли в британской Orbitel) приобрела оставшиеся 50% у Vodafone, и уже выпускавшийся Orbitel 905 был переименован в Ericsson GS18, который был представлен на выставке CeBIT в марте 1997 г.
Как и во многих телефонах тех лет, здесь применялась большая пластиковая sim-карта размером с кредитную карту. Телефон обладает выдвижной антенной и визуально чуть больше и шире других телефонных собратьев своих лет. Экран – 4х12 символов, шрифт курсивный, буквы расположены далеко от друга – весьма необычно. Экран по-моему точно такой же, как и в Sagem RO435, который я приобрел давно (и как оказалось – забыл сделать его обзор 🙂 )
Earlier in my article about Motorola International 1000, I already mentioned Orbitel – the Orbitel 901 was the first certified serial GSM phone, ahead of Nokia, Ericsson and Motorola. And by the way, recently in the tabloids there was news that the first SMS-message “Merry Christmas”, received on such Orbitel 901 in December 1992, was sold at auction in the form of NTF-token for $ 170,000.
Today we will “feel” another model, a little newer – Orbitel 905 (year of manufacture – 1995), a version with a reinforced battery.
Orbitel was like Ericsson in miniature – making both telephones and base stations. Orbitel started early with digital radio and was very far ahead of GSM, so people in the know said at the time that Ericsson bought it to provide the foundation for its own failures.
The Orbitel 905 was revolutionary – it is the world’s first device with integrated mobile data connectivity. Previously, users needed to connect their mobile phone via a PCMCIA card to enable data and fax communications. Now, instead of a PCMCIA card, the 905 had a cable that needed to directly connect the phone and laptop via the RS232 connector.
In April 1996, Ericsson (which already owned a 50% stake in British Orbitel) acquired the remaining 50% from Vodafone, and the already produced Orbitel 905 was renamed Ericsson GS18, which was presented at CeBIT in March 1997.
Like many phones in those years, it used a large plastic sim card the size of a credit card. The phone has a retractable antenna and is visually slightly larger and wider than other telephone counterparts of its age. The screen is 4×12 characters, the font is italic, the letters are located far from each other – very unusual. The screen, in my opinion, is exactly the same as in the Sagem RO435, which I purchased a long time ago (and as it turned out, I forgot to review it :))
Смотрите эти и другие фото в Instagram
Telegram-канал проекта